Добавить проект
Прочитать правила
Платный доступ
Авторизация:
Информация


- - 2

Найдено совпадений - 3479 за 0.00 сек.


КП 1921. Курсовой проект - Разработка технологической карты перегрузочного процесса мороженной рыбы в ящиках | AutoCad
1. Введение
1.1 Исходные данные
2. Описание естественного режима и транспортно-экономической характеристики порта.
3. Транспортно-перегрузочная характеристика груза
4. Описание способов перевозки грузов морем и смежными видами транспорта.
5.Определение возможных вариантов технологических схем перегрузки заданного груза.
5.1. Анализ технологии перегрузочного процесса
Описание технологического процесса
1. Судовая операция
2. Кордонная операция
3. Вагонная операция
4.Складская операция
5. Особые требования
6. Определение пределов концентрации технологических линий при обработке судна.
7. Расчет складов в первом приближении
8. Расчет производительности технологической линии.
8.1. Расчет производительности портального крана.
8.2. Расчет производительности вагонного погрузчика
8.3. Определения количества машин малой механизации в составе технологической линии
9. Определение верхней границы концентрации технологических линий на судне
10. Определение минимального количества технологических линий на морском грузовом фронте
11. Определение оптимального количества технологических линий на морском грузовом флоте
12. Определение количества технологических линий на тыловом грузовом фронте
13. Определение количества железнодорожных путей морского грузового фронта
14. Определение количества железнодорожных путей тылового грузового фронта
15. Уточненный расчет складов
16. Расчет удельной себестоимости перевалки груза
17. Расчет суммарных приведенных затрат и экономического эффекта
18. Проектная интенсивность грузовых работ
Заключение
Литература


В данном курсовом проекте была спроектирована технологическая карта терминала для генеральных грузов (рыба мороженая в ящиках), и определена примерная стоимость реализации проекта его строительства в порту Ильичевск.
Причал включает в себя 132 метра причальной линии, 1 крытого одноэтажного рефрижераторного склада, тылового железнодорожного и двух фронтальных путей. На причале работают 3 крана и 19 погрузчиков трех типов, что обусловлено их характеристиками. В состав технологических линий входят также докеры, занимающиеся отстропкой и застропкой груза, регулировщики а также управленческий персонал. Порту необходимо приобрести 3 крановых подвески и 19 вилочных захватов.
Работа проектируемого причала нацелена на импорт, и за год пропускает 400000 тонн груза.
Проектная площадь склада 3168 м2. Склад создаётся больших размеров, с учетом перспективы развития производительности причала. Он также оснащен рампой, что позволяет сократить расстояние перемещения погрузчиков с грузом при работе над загрузкой вагонов
Проектная интенсивность грузовых работ составит : М = 54,42 т/ч.
Дата добавления: 17.09.2012
РП 1922. АС Реконструкция квартиры с надстройкой мансардного этажа в г. Одесса | AutoCad

-экономические показатели:
До реконструкции (согласно техническому паспорту):
Общая площадь квартиры - 184,7 м²
Жилая площадь - 89,4 м²
Полезная площадь: - 166,8 м²
Количество жилых комнат - 3 шт.
После реконструкции:
Общая площадь квартиры - 291,4 м²
Жилая площадь - 164,4 м²
Полезная площадь: - 241,8 м²
Количество жилых комнат - 5 шт.


Общие данные
Ситуационный план. Генеральный план
План первого уровня
Кладочный план мансардного этажа. Узел 1
План мансардного этажа с маркировкой и оборудованием. Узел 2
Разрез 1-1. Узел 3, 4 Разрез 2-2
Разрез 3-3. Узел 5, 6. Сечение 4-4
Развертка вентканалов. Узел 7
Фасад Б-Л, Фасад И-Б, Фасад 15-23
План кровли
Экспликация полов. Ведомость перемычек
Спецификация столярных изделий
Ведомость отделки помещений
Схема устройства лестницы
План стропильной системы
Разрез 1-1, 2-2. Узел 1
Узел 2
Разрез 1-1, 3-3, 4-4
Узел 4. Разрез 5-5
Схема расстановки металлических стоек. Разрез А-А
Армирование железобетонной балки Бм-1. Раскладка арматуры
Разрез 8-8. Спецификация
Узел А, В. Разрез 6-6, 7-7
Лестничная площадка ЛП-1. Узел А. Разрез 1-1, 2-2. Спецификация
Разрез 9-9
Стропила и кровля. Сводная спецификация
Окно О-1. Разрез 1-1
 



Дата добавления: 25.09.2012
РП 1923. АБ Одноповерховий житловий будинок з мансардним поверхом 13,80 х 16,32 м | AutoCad

Площа забудови - 248,6м2
Загальна площа - 340,7м2
Корисна площа - 249,6м2
Будівельний об`єм - 1341,1м3

Загальні дані.
Фасад А-Ж, Ж-А, 1-6, 6-1.
План першого поверху.
План другого поверху.
План підвалу.
Кладочний план першого поверху.
Кладочний план другого поверху.
План підлоги першого поверху.
План підлоги другого поверху
План підлоги підвалу.
План перемичок першого поверху.
План перемичок другого поверху
План перемичок підвалу.
Розріз А-А. Розріз Б-Б.
План даху.
Схема розташування елементів фундаментів.
Розріз 1-1 - 12-12.
Розріз 13-13 - 24-24.
Розгортка по осі 1, 2, 3, 4, 5, 6.
Розгортка по осі А, Б, В, Г, Д, Е, Ж.
Фундамент монолітний Фм1 - Фм4.
Монолітний пояс Мп1 - Мп2.
План перекриття на відм.-0,300 і -0,600. План перекриття на відм.+3,000.Монолітні ділянки Мд1-Мд10.
Специфікація монолітних ділянок Мд1-Мд4. Сітка С1-С4.
Специфікація монолітних ділянок Мд5-Мд8. Сітка С5-С8.
Специфікація монолітних ділянок Мд9. Сітка С9.
Монолітна плита Пм1.
Монолітна плита Пм2.
План крокв. Специфікація елементiв покриття..
Дата добавления: 05.10.2012
ДП 1924. Дипломний проект (коледж) - Двоповерховий житловий будинок 16,3 х 15,5 м в Рівненської області | AutoCad

Вступ
1.1 Загальна характеристика запроектованої будівлі
1.2. Генеральний план
1.2.1. Загальні відомості
1.2.2. Горизонтальна і вертикальна прив’язка будівлі
1.2.3. Техніко економічні показники ген плану
1.3. Обє`мно-планувальне вирішення будівлі
1.3.1. Загальні відомості
1.3.2. Техніко економічні показники проекту
1.4. Архітектурно конструктивне вирішення будівлі
1.5. Зовнішнє і внутрішнє опорядження приміщень
1.6. Інженерно технічне обладнання будівлі
2.РОЗРАХУНОК І КОНСТРУЮВАННЯ ЗБІРНОЇ ЗАЛІЗОБЕТОННОЇ ПЛИТИ З КРУГЛИМИ ПУСТОТАМИ 6,0х1,2м
2.1. ВИХІДНІ ДАНІ
2.2. РОЗРАХУНОК ПЛИТИ ЗА ГРАНИЧНИМИ СТАНАМИ ПЕРШОЇ ГРУПИ
2.3. РОЗРАХУНОК МІЦНОСТІ ПЕРЕРІЗІВ, НОРМАЛЬНИХ ДО ПОЗДОВЖНЬОЇ ОСІ
2.4. РОЗРАХУНОК МІЦНОСТІ ПЕРЕРІЗІВ, ПОХИЛИХ ДО ПОЗДОВЖНЬОЇ ОСІ
2.5. РОЗРАХУНОК ПЛИТИ ЗА ГРАНИЧНИМИ СТАНАМИ ДРУГОЇ ГРУПИ
3. Організаційно – технологічний розділ
3.1. Технологічна карта
3.2. Календарний план
3.3. Будгенплан

Згідно Житлових норм проектуємо будівлю з розмірами в плані 16,3 х 15,5м та висотою 9,3м. Будівля має 2 поверхи. Основний технологічний процес відбувається на першому поверсі і на другому.
Планувальна схема будівлі прямокутної та неправильної форми . Будинок 2-поверховий .
Висота поверху 2,7 м. 
Всі приміщення, окрім санвузлів , комор та коридорів , мають природне освітлення.Вертикальний комунікаційний зв”язок здійснюється через сходову клітку, а зв”язок між приміщеннями через дверні прорізі.

За конструктивним рішенням приймаємо фундаменти стрічкові СНпр 5-30 за ГОСТ 19804.2-79. Під фундаменти влаштовуємо бетонну підготовку з бетону класу В5 товщиною 100мм. Монолітний фундамент виконуємо з бетону класу В20.

Техніко-економічні показники будівлі
1 Площа забудови, м2... 2288,44
2 Будівельний об’єм, М3 ... 1515,8
3 Робоча площа будинку, М2 ... 76,75
4 Корисна площа, М2 ... 282,4
5 Коефіцієнт К1, %... 0.12
6 Коефіцієнт К2 , %... 31
Дата добавления: 09.10.2012
КП 1925. Курсовий проект - Конструкції одноповерхової промислової споруди та попередньонапруженого елементу | AutoCad

Вибір конструктивних елементів будівлі:

Колони крайнього ряду мають поперечний переріз прямокутний: над кранова частина b1xh1=600х500, підкранова b2xh2=800х500. Колони середнього ряду мають також прямокутний переріз: над кранова частина b3xh3=600х500, підкранова b4xh4=800х500. Відмітка підошви фундаменту d=-2.8 м. Відмітка верхнього обрізу фундаменту -0,150 м. Залізобетонні підкранові балки довжиною l=12 м и l=6 м. Висота підкранових балок hb=1400 мм i 800 мм. Матеріал стін стінові панелі. Район будівництва 2. Величина снігове навантаження < ] складає S0=1,0кПа,вітрове навантаження складає w0=0.38 кПа.
Дата добавления: 11.10.2012

1926. Заготовка кормов | Компас

Технологічний процес приготування кормів в тваринництві передбачає обов’язкову операцію змішування компонентів. Рівномірний розподіл складових частин кормосуміші для тварин – найважливіша умова їх використання. Ця операція набуває першорядне значення при годівлі тварин повнораціонними комбікормами, наприклад, при утриманні птиці на птахофабриці. Комбікорм для птиці необхідно збагачувати мікроелементами, вітамінами та біологічно-активними речовинами, кількість яких 6 – 12, а вага складає менше 0,01% (по масі).
Одним з можливих шляхів поліпшення процесу змішування може бути використання вібруючого контейнеру з круговою траєкторією коливань. При генеруванні амплітудних значень прискорень більше величини прискорення вільного падіння, завантажена маса володіє властивістю псевдотекучості і починає інтенсивно змішуватись. При завантаженні у віброконтейнер 150 – 200 кг комбікормів і 20 – 40 кг ударних тіл проходе одночасне перемішування і механічне здрібнення складових частин преміксу. Вологість компонентів комбікорму і його основних частин не повинна перевищувати стандартну (8 – 16%).


1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСІВ ЗМІШУВАННЯ ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЇХ РОЗВИТКУ
1.1 Сутність, різновиди процесу змішування та напрями його інтенсифікації.
Перемішування – є процес приведення до тісної взаємодії різних мас продукції за рахунок підвищення контактуючої площі з метою отримання продукта необхідної консистенції, і підтримання останньої, або рівномірного розподілу домішок в основному об’ємі продукції.
За способом реалізації процесу розрізняють механічне, пневматичне та імпульсне перемішування.
Механічне перемішування реалізується за рахунок дії на продукцію обертальних робочих органів (лопатів, бил, резервуару тощо), перепускання продукта через сопла, дезінтегратори, дисмембратори, насоси та інші механічні перешкоди, переміщення продукції у спеціальних транспортних пристроях (шнекових, стрічкових, лопатевих).
Пневматичне перемішування або барботування здійснюється внаслідок переміщення під тиском через шар продукції газовидної маси (повітря або пару).
Імпульсне перемішування відбувається шляхом озвучування, виникнення електрогідравлічного ефекту, при дії вібраційного поля.
Механічне перемішування відзначається ефективністю та різноманітністю технологічного використання. Барботування характеризується простотою реалізації та порівняно невисокою енергоємністю процесу. При імпульсних способах перемішування, хоча і дещо підвищується енергоємність процесу, але значно скорочується його тривалість.
Тип технологічного обладнання визначається не тільки способом реалізації процесу, але і фізико-механічними властивостями продукції, що перемішується.
Змішувачі для сипучої продукції класифікуються на обертаючі та транспортуючі. До перших можна віднести барабанні та конічні змішувачі різних типів, змішувачі з обертаючими кубами. Серед транспортуючих змішувачів відзначаються стрічкові, лопатеві та шнекові.
Для перемішування мас рідкої продукції використовуються лопатеві, гвинтові та турбінні машини. Найбільш швидкохідні турбінні мішалки застосовуються для перемішування продукції як з малою, так і з великою в’язкістю (до 500 Пас), що мають осад з розмірами частинок до 25 мм. Гвинтові або пропелерні змішувачі за рахунок складної форми робочої поверхні відзначаються високою ефективністю при перемішуванні малов’язких рідин (до 6 Пас), що мають осад з розмірами частинок до 0,15 мм. Лопатеві машини характеризуються простотою конструкції, забезпечують ефективне перемішування у напрямі, що перпендикулярний площині лопатів (особливо, коли щільність частинок осаду велика, а в’язкість рідини незначна).
З метою перемішування пластичних мас використовуються машини, які можна класифікувати наступним чином:
за формою робочої камери: з вертикальним та горизонтальним резервуаром, з чашею,
за конструктивним виконанням: роторні, лопатеві, шнекові та вальцьові.
1.2 Особливості процесу змішування в апаратах періодичної та безперервної дії
В апаратах безперервної дії надходження компонентів на змішування та видача готової суміші відбувається безперервно. В окремих випадках компоненти надходять у змішувач дискретно. Якість приготованої у таких змішувачах композиції залежить не тільки від процесу змішування у змішувачі, але і від характеру живлення (дозування) компонентів. Практично не один постачальник не може забезпечити безперервне надходження матеріалу у строго заданій кількості в кожний момент часу. Відповідно, вже в момент надходження компонентів в змішувач завжди можливі відхилення у співвідношенні компонентів від норми, заданою регламентом на готову суміш. Ця обставина накладає на основну функцію змішувача (якісно змішувати компоненти, які надходять) додаткові умови – вирівнювання або “згладжування” флуктуацій постачальних потоків, яке забезпечує коливання співвідношення компонентів у готової суміші у заданих межах.
Будь-який безперервно діючий змішувач з вхідними та вихідними потоками, які часто називають сигналами, спрощено можна відобразити у вигляді умовної схеми (Рис. 1.1).

Рис.1.1 Схема змішувача безперервної дії.

На цій схемі за регулюючий параметр прийнято миттєве значення концентрації джерельного компоненту С(t)вх у вхідному потоці, а за вихідний параметр – миттєве значення концентрації джерельного компоненту С(t)вих у готовій суміші.
Приготування однорідних по змісту композицій з твердих сипучих або пастоподібних матеріалів змішуванням їх у змішувачах – широко застосований процес. Коло хімічних виробництв, у яких використовують цей процес, надзвичайно різноманітний.
В хімічному виробництві в основному використовують змішувачі періодичної дії. Це пояснюється тим, що, по-перше, при періодичному веденні процесу змішування можливо забезпечити точне співвідношення між компонентами суміші (їх завантажують у змішувач по вазі), а по-друге, при великій кількості компонентів їх дозування в змішувач безперервної дії незручно.
За механікою переносу речовини змішувачі періодичної дії можна поділити на циркулярні змішувачі, змішувачі об’ємного змішування, змішувачі дифузійного змішування. До циркулярних змішувачів відносять найбільш розповсюджені змішувачі порохоподібних та мілкозернистих матеріалів. Для цих змішувачів характерний рух (циркуляція) основного потоку змішуваємого матеріалу по замкненому контуру. З’єднання окремих зон робочого об’єму змішувача потоком матеріалу в циркуляційний контур може бути послідовним, паралельним чи складним (з рециркуляцією, байнасом і т.д.). Рух матеріалу через зони забезпечують або переміщувальний орган, або спеціальні транспортери. Зона дії перемішувального органу складає невелику частку загального робочого об’єму змішувача.
До найбільш розповсюджених у вітчизняній промисловості циркуляційних змішувачів слід віднести планетарно-шнековий та центробіжний лопасний.

Дата добавления: 15.10.2012
КП 1927. Курсовий проект - Одноповерхова виробнича будівля з повним залізобетонним каркасом | AuitoCad

Завдання на проектування :

Для панелі використані слідуючи матеріали
- бетон важкого класу
с20/25 з коефіцієнтом умови роботи γm =1,1
- арматура A 300
ребра панелі армують стержневою арматурою класу А 300
полички панелі армують зварною стійкою із дроту ВР – І

Розрахункові дані по матеріалу

Для важкого бетону класу с20/25 з γm =1,1
- розрахунковий опір осьовому стисканню
fcd = 15 *1,1=16,5МПа = 1650Н/см
- розрахунковий опір осьовому розтяганню
fck = 1,1*1,0=1,1МПа = 110Н/см
Для стерньової арматури класу A300
- розрахунковий опір осьовому стисканню
ftс = 270МПа = 2700Н/см2

Визначення навантажень і зусиль
На плиту покриття діють слідуючи навантаження:
- вага покриття
- власна вага панелі покриття, яка складає 1595 кг
- вага снігу
Дата добавления: 20.10.2012

КП 1928. Курсовий проект - Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимоги | Компас

Вступ
Задача 1 . Визначення допусків rладких циліндричних з'єднань
Задача 2. Визначення виконавчих розмірів та допусків rладких rраничних калібрів
Задача 3. Визначення допусків посадкових поверхонь для підшипників кочення
Задача 4. Розрахунок розмірноrо ланцюrа при забезпеченні точності вихідної ланки
Задача 5. Визначення допусків різьбовоrо з'єднання
Задача 6. Встановлення числових значень допусків з у бчастої передачі
Задача 7. Визначення допусків шліцевоrо з'єднання
Задача 8. Визначення допусків шпонковоrо з'єднання
Література

Задача №1
Визначення допусків гладких циліндричних з'єднань
Завдання Для трьох циліндричних з'єднань: з зазором, з натягом, по перехідній посадці треба:
1) визначити допуски розмірів отвору та валу;
2) зобразити схеми полів допусків отвору та валу;
3) проставити на рисунках з'єднання позначення посадок згідно з ЕСКД;
4) для перехідної посадки визначити найбільш імовірні величини зазорів і натягів та вирахувати відсоток з'єднань з натягом.
З'єднання з зазором
З'єднання 64 С9/h8 виконане в системі валу. Відхилення отвору 64 С9 за 9 квалітетом, валу 64h8 за 8 квалітетом.
З'єднання з натягом
З'єднання 64 P7/h6 виконане в системі отвору. Відхилення отвору 64 P7 за 7 квалітетом, валу 64 h6 за 6 квалітетом.
З'єднання по перехідній посадці
З'єднання 64К7/h6 виконане в системі отвору. Відхилення отвору 64K7 за 7 квалітетом, валу 64h6 за 6 квалітетом.

Задача №2
Визначення виконавчих розмірів та допусків гладких граничних калібрів.
Завдання Для гладкого циліндричного з'єднання з зазором:
- побувати схеми розташування полів допусків (з числовими значеннями відхилень) гладких граничних калібрів для контролю валу та отвору;
- виконати ескізи калібрів із зазначенням на них виконавчих розмірів робочих поверхонь, шорсткості та маркування.
Ширико використовується спосіб контролю відповідності розмірів виготовлених деталей вимогам креслення,встановленим при проектуванні виробу, граничними калібрами. При цьому способі контролю дійсні розміри деталі не визначають, а лише встановлюють, чи знаходяться вони в заданих межах або виходять із них.
Граничні калібри для контролю отворів виконують у вигляді пробок, для контролю валів - у вигляді скоб.
Визначаємо розміри калібрів-пробок для отвору діаметром D=64мм, із полем допуску С9.

Задача №3
Визначення допусків посадкових поверхонь для підшипника кочення
Завдання Для підшипника кочення, посадженого на суцільний вал:
1. визначити посадки внутрішнього й зовнішнього кілець;
2. побудувати розташування полів допусків;
3. зробити перевірку на наявність посадкового зазору за найбільшим натягом обраної посадки;
4. визначити виконавчі розміри посадкових поверхонь;
5. дати складальне креслення вузла.
З таблиці беремо вихідні дані для розрахунку.
Дано: Підшипник № 204, клас точності - 6 (за СТ СЕВ 774-77).
Радіальне навантаження F= 1700 Н;
Осьове навантаження відсутнє;
Навантаження: - внутрішнього кільця - місцеве;
- зовнішнього кільця - циркуляційне;
Навантаження з помірною вібрацією, перевантаження до 150%. Корпус чавунний, нероз'ємний.
Режим роботи: нормальний або важкий.

Задача №4
Розрахунок розмірного ланцюга при забезпеченні точності вихідної ланки
Завдання За заданим кресленням складальної одиниці (вузла) з номінальними розмірами поверхонь деталей, розміру та точності замикаючої ланки:
- скласти схему розмірного ланцюга з позначенням збільшуючих та зменшуючих ланок;
- визначити допуски складаючих розмірів.
Розрахунок виконати методом повної взаємозамінності та теоретико-ймовірним методом.

Задача №5 Визначення допусків різьбового з'єднання
Завдання За даним номінальним діаметром:
- побудувати схему розташування полів допусків болта та гайки;
- заповнити таблицю чисельних значень діаметрі, граничних відхилень та допусків різьби болта і гайки.
Отже, призначена посадка М95 3-4Н5H/8h.
За табл. "Довжини згвинчування" різьба припадає в групу N (нормальні). Крок дрібний Задаємося класом точності - середнім.
Він забезпечує міцність з'єднання, широко застосовується у різьбових з'єднаннях загального призначення.
Номінальні значення діаметрів та крок різьби:
d(D)= 95,000 (мм);
P= 3 (мм).

Задача №6. Встановлення числових значень допусків зубчастої передачі
Завдання: Для спряження пари зубчастих коліс:
- встановити числові значення контрольованих показників;
- виконати робоче креслення зубчастого колеса згідно з ЄСКД та ГОСТ 2.403-75.
При виконанні контрольного завдання норми степені й точності зубчастого колеса задані.0
Для спряження пари зубчастих коліс норми ступіней точності монтажу для досягнення якісної роботи необхідно забезпечити:
- кінематичну точність;
- плавність роботи;
- контакт зубців;
- бічний зазор.

Задача №7. Визначення допусків шліцевого з'єднання
Завдання: Для шліцевого прямобічного перерізу:
- визначити метод центрування, точність та характер сполучення;
- побудувати схему розташування полів допусків;
- виконати ескіз умовного позначення шліцевого валу, шліцевої втулки та шліцевого з'єднання з вказуванням геометричних розмірів, шорсткості поверхні та технічних вимог.

Задача №8. Визначення допусків шпонковоrо з'єднання
Завдання: Обрати тип шпонковоrо з'єднання та обrpунтувати йоrо. Для обраноrо типу шпонковоrо з'єднання:
- побудувати схеми розташування полів допусків для спряжених розмірів шпонки та пазів валу і втулки в масштабі;
- визначити найбільші та найменші зазори або натяrи в спряженнях;
- виконати ескіз валу зі шпонковою канавкою з урахуванням вимоr ЄCKД.
Номінальний розмір діаметру з'єднання становить 62 мм, щільний характер з'єднання. За таблицею «Поля допусків для різних сполучень шпонкових з'єднань» приймаємо посадку з'єднання шпонки з пазом валу P9/h9 та з пазом маточини - P9/h9 (щільнельне з'днання).
Дата добавления: 28.10.2012
КП 1929. Курсовий проект - Залізобетонний монолітний прямокутний резервуар | AutoCad

Зміст
1. Вихідні дані
2. Матеріали для проектування
3. Розрахунок стінки резервуару
4. Розрахунок днища резервуару
5. Використана література

Вихіді дані

Призначення будівлі – прямокутний монолітний з/б резервуар.
Вид матеріалу – монолітний залізобетон.
Зовнішні розміри в плані – 18х24 м.
Висота – 3,6 м.
Товщина стін – 200 мм.
Клас бетону – В15.
Клас робочої арматури – А-500С.
Густина грунту γ – 1,8 т/м3.
Кут внутрішнього тертя φ0 = 300.
Зєднання стін з днищем - жорстке.

Примітки:
1) резервуар приймати заглибленим та закритим, функціональне призначення будівлі – для зберігання води;
2) конструкції що підлягають розрахунку: стінка та днище резервуару.

Матеріали для проектування

Згідно завдання призначаємо бетон важкий класу В15 і арматуру класу А-500С.
Бетон класу В15:
Rb = 8,5 МПа;
при b2 = 0,9; Rb = 0,98,5 = 7,65 МПа; Rbt,ser = 1,15 МПа;
Eb = 27000 МПа (з врахуванням теплової обробки).
Розрахунковий опір арматури становить:
Rs = 430 МПа = 43,0 кН/см2, Rsс = 400 МПа,
Rsn= 500 МПа = 50,0 кН/см2, модуль пружності за табл.
Es = 2,1 • 105 МПа.
Дата добавления: 05.11.2012

КП 1930. Курсовий проект - Одноповерхова промислова будівля 96 х 90 м | AutoCad

1. Вихідні дані
1.1 Характеристики мостового крана
1.2 Підбір типових конструкцій
1.3 Характеристика району будівництва
1.4 Склад покрівлі , вибір утеплювача
1.5 Розташування конструкцій
2. Збір навантаження на поперечну раму
2.1 Постійні навантаження
2.1.1 Навантаження від ваги покриття
2.1.2 Навантаження від ваги підкранових балок
2.1.3 Навантаження від власної ваги колон
2.2 Тимчасові навантаження
2.2.1 Снігове навантаження
2.2.2 Кранове навантаження
2.2.3 Вітрове навантаження
3. Статичний розрахунок рами
4. Складання комбінації розрахункових зусиль для основного сполучення навантажень
5. Розрахунок та конструювання колони крайнього ряду.
5.1 Матеріали для проектування
5.2 Розрахунок надкранової частини колони
5.3 Розрахунок підкранової частини колони
5.4 Розрахунок консолі
6. Розрахунок фундаменту.
6.1 Матеріали для проектування
6.2 Навантаження на фундамент
6.3 Визначення розмірів підошви фундаменту
6.4 Перевірка висоти підошви фундаменту
6.5 Розрахунок вертикальної арматури підколонника
6.6 Розрахунок арматури підошви фундаменту
7. Розрахунок попередньо напруженої двосхилої балки покриття прямокутного перерізу
7.1 Дані для проектування
7.2 Розрахунковий проліт і навантаження
7.3 Зусилля
7.4 Розрахунок міцності за нормальними перерізами
7.5 Розрахунок міцності похилих перерізів
7.6 Геометричні характеристики перерізів
7.7 Визначення втрат попереднього напруження арматури
7.8 Розрахунок балки на тріщиностійкість
7.9 Розрахунок балки за деформаціями
Список використаної літератури
 


1. Довжина будівлі- 96 м
2. Проліт рами- 30 м;
3. Кількість прольотів - 3
4. Крок колон - 6 м
5. Умовний розрахунковий тиск на ґрунт Rо=0,35 МПа
6. Конструкції, які підлягають проектуванню: арка, колона – крайнього ряду та фундамент під неї.
7. Район будівництва - м. Київ;
8. Відмітка рівня чистої підлоги - 0,000м;
9. Відмітка низу кроквяної конструкції - 8,6м ;
10. Вантажопідйомність крану - Q=20/5т.;
11. Матеріали конструкцій:
Крокв`яна конструкція покриття – бетон класу В35; арматура класу А600С;
Колона – бетон класу В20; арматура класу А400С;
Фундамент – бетон класу В15; арматура класу А400С.
Дата добавления: 05.11.2012
ДП 1931. Дипломний проект (училище) - Двоповерховий житловий будинок з мансардним поверхом із зимовим садом 19,17 х 16,88 м у Волинській області | AutoCad

Вступ
Завдання на дипломне проектування
Розділ І : Архітектурно-будівельний розділ.
1.1. Вихідні дані та характеристика будівлі
1.2. Генплан
1.3. Об’ємно-планувальне та архітектурно-конструктивне рішення
1.4. Внутрішнє і зовнішнє опорядження
1.5. Інженерні мережі. Санітарно-технічне обладнання
1.6. Техніко-економічні показники
Розділ ІІ : Технологія та організація будівництва.
Підрозділ 1 «Календарний план»
2.1.1. Вихідні дані для складання календарного плану
2.1.2.Короткий опис робіт підготовчого періоду
2.1.3. Визначення об’ємів робіт
2.1.4. Вибір методів виконання робіт, машин та механізмів
2.1.5.Опис виконання основних будівельно-монтажних робіт
2.1.6.Визначення трудомісткості робіт, і затрат машинного часу
2.1.7.Визначення матеріально-технічних ресурсів
2.1.8.Проектування календарного плану
2.1.9.Складання графіка постачання будівельних конструкцій,виробів і матеріалів
2.1.10.Складання графіка роботи будівельних машин і механізмів
2.1.11.Визначення техніко-економічних показників
Підрозділ 2 «Будівельний генеральний план»
2.2.1. Вступ. Сфера застосування будівельного генерального плану. Основні принципи проектування буд генпланів
2.2.2. Розрахунок потреби в складах
2.2.3. Проектування тимчасових будівель та споруд
2.2.4. Організація тимчасового водопостачання
2.2.5. Розрахунок потреби в електроенергії
2.2.6.Техніко-економічні показники буд генпланів
Підрозділ 3 «Технологічна карта»
2.3.1.1. Вступ
2.3.1.2. Сфера застосування. Вихідні дані
2.3.2.1.Технологія і організація будівельного процесу
2.3.2.2. Контроль якості
2.3.2.3. Вибір розчинозмішувача
2.3.3.Матеріально - технічні ресурси
2.3.4.Техніко - економічні показники технологічної карти
2.3.5.Охорона праці
Розділ ІІІ : Розрахунок будівельних конструкцій.
3.1. Обгрунтування вибору конструкції
3.2. Розрахунок снігового навантаження
3.3. Збір навантаження
3.4. Розрахунок та конструювання
Розділ ІV : Економіка будівництва.
4.1. Пояснювальна записка до економічної частини проекту
4.2. Технічне нормування праці
4.3.Тарифні системи,сітки, ставки та їх призначення
4.4.Локальний кошторис на загально-будівельні роботи
Розділ V : Охорона праці та навколишнього середовища.
5.1. Обґрунтування актуальності вирішення питань охорони праці та навколишнього середовища в ході проектної розробки
5.2. Аналіз будівельного процесу з метою виявлення небезпечних та шкідливих факторів,небезпечних зон
5.3. Основні нормативні вимоги безпеки при виконанні окремих будівельно – монтажних робіт та експлуатації машин та механізмів
5.4. Запроектовані заходи та технічні рішення для ліквідації і зменшення впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів
5.5.Запроектовані заходи протипожежної профілактики на будівельному майданчику
5.6. Заходи охорони навколишнього середовища
Література

На цокольному поверсі розміщені наступні приміщення: хол, кімната відпочинку, технічне приміщення, сан. вузол, коридор, сауна, пральня, паливна, гараж на 2 автомобілі.
На першому поверсі розміщені наступні приміщення: тамбур, гардероб, сан.-вузол, хол, вітальня, кухня, їдальня, зимовий сад, більярдна, сходовий хол.
На другому поверсі розміщені наступні приміщення: хол, кабінет, вітальня, дитяча кімната, гардеробна(3 шт.), ванна кімната(3 шт.), дитяча кімната(2 шт.), сан.-вузол, спальня(2 шт.), сходовий хол.
На мансардному поверсі розміщені наступні приміщення: хол, вітальня(2 шт.), сходовий хол, комора(2 шт.), веранда(2 шт.).
Запроектовано вхід зі сторони головного фасаду, вхід із задньої сторони фасаду на перший поверх, також є вхід зі сторони бокового фасаду на цокольний поверх.


-економічні показники
Площа забудови , м2- 394,7
Будівельний об’єм, м3 -4665,4
Загальна площа, м2 -934,53
Житлова площа, м2 -289,33
Дата добавления: 07.11.2012
КП 1932. Курсовий проект - Модернізація двоповерхового будинка 48,0 х 15,7 м в м. Харкiв | AutoCad

Місцезнаходження:
Будинок знаходиться в кварталі, розташованому в Червонозаводському адміністративному районі районі, міста Харкова. Квартал обмежений вулицею місцевого значення- Кооперативна, та провулком Івана Дубового. Будинок має почтову адресу: м. Харків.
Історична довідка:
Вулиця Кооперативна виникла у ХVII сторіччі. Будинок був збудований на початку 20 століття в історичному районі Харкова «Поділ». відноситься до 3 групи капітальності. Будинок з елементом архітектурно-історичного середовища міста. Об'ємна композиція збереглася, фасад становить художню цінність. За первісним значенням - малоповерховий будинок.
Правові показники:
Форма власності - змішана.
Метричні показники:
Будинок має прямокутну форму в плані, два надземні поверхи. Висота будинку складає – 12,6 м.
Будинок має велике шумове забруднення, так як розташований в центрі міста і оточений вулицями, через які проходить великий потік транспорту.

Техніко- економічні показники:
1 Кількість поверхів Од... 2
2 Довжина будинку м... 48
3 Ширина будинку м... 15,7
4 Висота будинку м... 12,6
5 Площа забудови м2... 844.8
6 Будівельний об'єм м3... 9495,36
7 Загальна площа м2... 1031.64
8 Житлова площа м2... 640.84

Об'ємно планувальні рішення будинку:
Поверховість - малоповерхове (2 поверхи).
Тип планування будинку - секційний.
Організація внутрішнього простору:
Внутрішній простір складається з житлових кімнат, санвузлів та кухонь.
Планувальна структура квартир: квартири у будинку майже одних розмірів. На поверсі дві загальні кухні та чотири санітарні вузли.
Орієнтація квартир
Наявність південно-східної та східної орієнтації.
Інсоляційний режим:
Інсоляція будинку сприятлива - житлові кімнати зорієнтовані на схід та південний схід. Освітленість приміщень задовольняє нормам.
Шумовий режим:
Будинок має велике шумове забруднення, так як розташований в центрі міста і оточений в Зоровий режим: будинок знаходиться неподалік від центру міста, оточений старими будівлями, які мають архітектурно-історичну цінність, також наявні сучасні будівлі.
Умови безпеки:
Несучі конструкції мають достатню міцність і надійність.
Дата добавления: 13.11.2012
КП 1933. Курсовий проект - Технологічна карта на монтаж збірних стрічкових фундаментів | AutoCad

1. ПРОЕКТУВАННЯ СІЧЕНЬ ФУНДАМЕНТІВ.
2. ПРОЕКТУВАННЯ ЗЕМЛЯНИХ СПОРУД.
3. ПІДРАХУНОК ОБСЯГІВ ВИКОНАННЯ РОБІТ. (ДИВ. ДОДАТОК 1)
4. КАЛЬКУЛЯЦІЯ ЗАТРАТ ПРАЦІ ТА ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ. (ДИВ. ДОДАТОК 2)
5. ВИЗНАЧЕННЯ СКЛАДУ БРИГАД РОБІТНИКІВ.
6. ВИБІР ВЕДУЧИХ МАШИН ДЛЯ ВИКОНАННЯ РОБІТ.
6.1. ВИЗНАЧЕННЯ МОНТАЖНИХ ПАРАМЕТРІВ КОНСТРУКТИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ.
7. РОЗРАХУНОК ТЕРМІНІВ ЗВЕДЕННЯ ПІДЗЕМНОЇ ЧАСТИНИ БУДІВЛІ ПРИ ПОСЛІДОВНОМУ ВИКОНАННІ ПРОЦЕСІВ.
8. РОЗРАХУНОК ТЕРМІНІВ ЗВЕДЕННЯ ПІДЗЕМНОЇ ЧАСТИНИ БУДІВЛІ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ДВОХ КРАНІВ РІЗНИХ РОЗМІРНИХ ГРУП.
9. РОЗРАХУНОК ТЕРМІНІВ ЗВЕДЕННЯ ПІДЗЕМНОЇ ЧАСТИНИ БУДІВЛІ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ДВОХ КРАНІВ РІЗНИХ РОЗМІРНИХ ГРУП.
10. РОЗРОБКА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ РІШЕННЯ ВЛАШТУВАННЯ СТРІЧКОВИХ ФУНДАМЕНТІВ З ВИКОРИСТАННЯМ УНІВЕРСАЛЬНИХ МАШИН.
11. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ РОБІТ.
12. РОЗРАХУНОК ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРОЕКТУ.
ЛІТЕРАТУРА


-планувальне рішення земляної споруди визначається обсягом і рівнем складності виконання робіт, виходячи з вимог:
- техніки безпеки;
- розміщення конструкцій;
- ширини ковша землерийної машин.
Дозволяється виконання вертикальних стінок земляної споруди без кріплень у незв'язних і у не промерзлих ґрунтах вище рівня ґрунтових вод і при відсутності поблизу підземних споруд на глибину до 1,5 м – у суглинках, на глибину 1 м – в слабких грунтах (приймаємо, що рослинний шар до таких належить).
В нашому випадку при глибині траншеї 1 м від відмітки вимощення укоси можна не робити.

Розмір земляної споруди, який приймається в проекті, повинен забезпечувати розміщення конструкцій і механізоване виконання робіт монтажу фундаментів, влаштування ізоляції, а також можливості пересування людей у “пазусі”.
При необхідності пересування людей у пазусі відстань між поверхнею укосу і боковою поверхнею споруджуваної у виїмці конструкції повинна бути не менше 0,6 м.
Мінімальна ширина котловану повинна прийматися у процесі найбільше з числа величини, які задовольняють вимогам:
- під стрічкові фундаменти і інші підземні конструкції – повинна включати ширину конструкції з врахуванням опалубки, товщини ізоляцій і кріплень з додаванням 0,2 м з кожної сторони;
- розроблюваних одноківшовими екскаваторами – не менше ширини ріжучої кромки ( bk ) з додаванням 0,1 м у глинистих ґрунтах.
Дата добавления: 16.11.2012
ДП 1934. Дипломний проект - Проект дільниці централізованого відновлення колінчастих та розподільчих валів мотороремонтного цеху ВАТ “Червоноградська автобаза” в м. Червонограді | Компас

- транспортних засобів, Графіки дослідницької частини, Пристрій для контролю прогину валів, Станина, Рухома опора, Нерухома опора, Тримач, Вісь ексцентрика, Втулка, Ексцентрик, Кришка, Шпонка блокуюча, Конус нерухомої опори, Конус рухомої опори, Вал притискний

Зміст
Вступ
1.Технологічний розрахунок проектованої дільниці
1.1.Призначення та виробнича програма дільниці
1.2.Технологічний процесW29;
1.3.Режим роботи дільниці
1.4.Річні фонди часу
1.5.Виробнича програма
1.6.Трудомісткість робіт
1.7.Розрахунок кількості допоміжних робітників і працівників інших категорій
1.8.Розподіл робітників за професіями та розрядами робіт
1.9.Кількість обладнання і робочих місць
1.10.Площа дільниці
1.11.Обгрунтування плану розташування обладнання
1.12.Схема вантажопотоків та підйомно-транспортних засобів
1.13.Річні витрати енергоносіїв
1.13.1.Річні витрати силової електроенергії
1.13.2. Річні витрати освітлювальної електроенергії
1.13.3. Річні витрати стиснутого повітря
1.13.4. Річні витрати води
1.13.5. Річні витрати пару
1.13.6.Річні витрати матеріалів та інструментів
2.Дослідження впливу режимів різання на якість поверхні деталі при механічній обробці 2.1.Розрахунок режимів різання, що забезпечують потрібну точність обробки
2.2.Оптимізація режимів різання
3.Технологічний процес ремонту розподільчого валу двигуна ЗІЛ-431410
3.1.Характеристика деталі
3.2.Дефектувальна карта
3.3.Технологічний маршрут
3.4.Технологічні бази
3.5.Технологічне обладнання
3.6.Нормування технологічного процесу
3.7.Технологічні документи
4.Конструювання пристрою для контролю прогину валів
4.1.Технічне завдання на проектування
4.2.Огляд і аналіз існуючих конструкцій
4.3.Будова і робота проектованого пристрою
4.5.Розрахунок пружини
5.Цивільна безпека
5.1.1.Територія Львова та Львівської області
5.1.2.Потенційно-небезпечні об’єкти (ПНО) та аналіз ризику виникнення на них надзвичайних ситуацій (НС)
5.1.3.Надзвичайні ситуації природнього характеру
5.1.4.Природна водозабезпеченість Львівщини
5.1.5.Основні забруднювачі атмосферного повітря області
5.1.6.Промислові відходи
5.2.Засоби боротьби із небезпечними зонами колінчастого валу автомобільного двигуна
6.Охорона праці
6.1.Вимоги безпеки до території, виробничих і допоміжних приміщень, споруд
6.2 Освітлення
6.3 Безпека електроустановок
6.4 Опалення і вентиляція
6.5 Вимоги безпеки до устаткування, пристроїв, інструменту
6.6 Вимоги безпеки при ремонті транспортних засобів
6.7 Основні вимоги безпеки при роботі на верстатах
6.8 Організаційні заходи із забезпечення пожежної безпеки
7.Економічна частина технічного проекту дільниці відновлення колінчастих і розподільчих валів
7.1.Річна виробнича програма дільниці
7.2.Розрахунок капітальних витрат на будівництво нової дільниці
7.3.Розрахунок річного фонду заробітної плати
7.4. Розрахунок відрахувань від фонду заробітної плати
7.5. Розрахунок витрат на матеріали і запасні частини
7.6. Розрахунок річних витрат на енергоносії
7.7. Розрахунок суми амортизаційних відрахувань
7.8. Розрахунок витрат на отримання і експлуатацію обладнання
7.9. Розрахунок цехових витрат
7.10. Розрахунок собівартості авторемонтної продукції
7.11. Розрахунок ціни продукції, прибутків і рентабельності виробництва
7.12. Розрахунок економічної ефективності капітальних вкладень
7.13. Техніко-економічні показники дипломного проекту
Висновок
Список посилань
Додатки

Дільниця призначена для ремонту колінчастих та розподільчих валів за допомогою відновлення механічною обробкою. Поверхні деталей, що очікують ремонту на дільниці якісно підготовлюються і відновлюються за допомогою слюсарних та верстатних робіт. На дільниці ремонтують об’єкти як реалізуючи метод відновлення посадок так і метод відновлення розмірів. Об’єкти ремонту також подаються із зварювально-наплавної дільниці. Після відновлення деталі транспортуються на дільницю складання двигунів або на склад.

Висновок
Запропонований проект дільниці повинен в значній мірі забезпечити роботу ремонтної зони із запланованим коефіцієнтом ремонтно-технічних робіт.
В напрямі вдосконалення робіт відновлення працездатності деталей, проектом передбачено встановлення нового технологічного обладнання для проведення якісних ремонтних робіт. Створений проект такої дільниці запропонує та надасть кращі та якісніші послуги з ремонту клієнтам, а також внесе кошти у державну скарбницю, зменшить витрати на закупівлю нових деталей. При наявності запропонованого проекту у місті Червоноград з'явиться нова дільниця, котра запропонує покращену систему ремонтних послуг.
Дата добавления: 20.11.2012
КП 1935. Курсовий проект (коледж) - Ресторан на 155 місць у м. Івано - Франківськ | AutoCad

Завдання на проект
1.Вступ
2.Архітектурно-будівельна частина 2.1. Вихідні дані для проектування
2.2. Генеральнний план
2.3. Архітектурно-планувальне рішення
2.4. Архітектурно-конструктивне рішення
2.4.1. Характеристика конструктивної схеми
2.4.2. Фундаменти
2.4.3. Стіни
2.4.4. Перегородки
2.4.5. Сходи
2.4.6. Перекриття
2.4.7. Покриття, покрівля, водовідвід
2.4.8. Вікна, двері, вітрини
2.4.9. Підлога
2.4.10. Оздоблення зовнішнє та внутрішнє
2.4.11. Кольорова гама для оздоблення зовнішнього та внутрішнього
2.5. Зведена специфікція збірних бетонних, залізобетонних, індустріальних елементів на будівлю
2.7. Охорона навколишнього середовища
3. Література

Кліматичний район будівництва — м. Івано-Франківськ (ІІІ кліматичний район), зі звичайними геологічними умовами, з розрахунками зимової температури повітря -9...25ºС.

Спроектована будівля має просту конфігурацію в плані, з розмірами крайніх осей 30.00 × 18.00м, кількість поверхів — 2.
3.2 м — висота першого поверху;
4.2 м — висота другого поверху.
Об'ємно-планувальні параметри будівлі підприємства визначаються специфікою технологічного процесу, розташуванням устаткування, організацією робочих місць, об'ємно-просторовою й кольоровою композицією інтер'єрів, а також номенклатурою будівельних виробів, вимогами єдиної модульної системи, рельєфом місцевості. Вони відповідають затвердженим уніфікованим габаритним схемам будинків і вимогам їхньої міжгалузевої уніфікації.
Ресторан на 155 посадкових місць спроектовано для міської місцевості. Має комфортні пропозиції приміщень, раціональне розташування освітлювальних проміжків, гарну орієнтацію за сторонами світу, найкращий зв'язок з ділянкою. Ресторан має п'ять входів: головний, службовий для персоналу, два господарчих, що пов'язані з господарчим двором та вхід до крамниці. Відмінною особливістю ресторану є раціональний зв'язок приміщень, посторий вестибюль та обідній зал, цікавий зовнішній вигляд.
У підприємстві громадського харчування здійснюється наступний виробничий цикл:
- доробка сировини;
- теплова обробка й оформлення страв;
- подаж продукції й обслуговування відвідувачів.
Цьому циклу відповідають наступні групи приміщень:
складські приміщення (кладова овочей — 10.0 м&sup2;; кладова сухих продуктів — 13.3 м&sup2;; охолоджувальна камера м'яса та риби — 9.6 м&sup2;; охолоджувальна камера харчових відходів — 6.0 м&sup2;; охолоджувальна камера молочних продуктів — 12.8 м&sup2;; охолоджувальна камера фруктів — 6.7 м&sup2;; охолоджувальна камера магазину — 5.0 м&sup2;; машинне відділення охолоджувальних камер — 5.4 м&sup2;; кладова інвентарю — 10.0 м&sup2;;камера для обробки білизни — 8.5 м&sup2;; підсобне приміщення магазину — 7.6 м&sup2;; мийка та кладова тари — 8.2 м&sup2;);
виробничі приміщення (м'ясо-рибний цех — 19.8 м&sup2;; овочевий цех-19.3 м&sup2;; приміщення для різки хліба — 11.5 м&sup2;; холодний цех — 19.5 м&sup2;; мийка столового посуду — 25.5 м&sup2;; мийка кухонного посуду — 9.9 м&sup2;; приміщення підготовки яєць — 7.3 м&sup2;; приміщення замішування тіста — 16.5 м&sup2;; приміщення випічки — 13.0 м&sup2;; приміщення оздоблення кондитерських виробів — 10.0 м&sup2;);
адміністративно-побутові приміщення (кабінет директора — 14.7 м&sup2;; контора — 12.0 м&sup2;; заввиробництвом — 11.0 м&sup2;; чоловічий гардероб персоналу — 6.2 м&sup2;; жіночий гардероб персоналу — 23.6 м&sup2;; санвузол для персоналу — 12.4 м&sup2;; приміщення персоналу — 10.0 м&sup2;; приміщення слюсаря- 10.0 м&sup2;; підсобне приміщення — 9.4м&sup2;).
Планувальні рішення передбачають головний вхід з головного фасаду будівлі через лоджію головного входу, тамбур, вестибюль ( у якому розташовані санвузли для відвідувачів, гардероб) та сходами в обідню залу, яка знаходиться на другому поверсі ( розташовану з боку головного та бічного фасаду будівлі). Основне приміщення для відвідуачів — це зала. Її місткість, швидкість обслуговуввання відвідувачів визначають пропускну здатність підприємства та в такий спосіб впливає на його рентабельність. Планування зали має просту конфігурацію (прямокутна форма). Обідня зала зручно пов'язана із приміщеннями вхідного вузла (вестибюлем, гардеробом і санвузлом для відвідувачів), а також з роздавальною й мийною столового посуду.
Охолоджувальні камери. Конфігурація охолоджувальних приміщень прямокутна, без зайвих виступів і кутів, а двері відкриваються назовні. Ширина дверей — 1.2 м. Охолоджувальні камери мають утеплювач 120 мм.
Кладова сухих продуктів. Приміщення для зберігання товару має бути сухим, добре вентилюватися. Воно ізольоване від приміщень із підвищеною вологістю повітря.
Основним виробничим приміщенням підпрємства громадського харчу-вання є гарячий цех. Він зручно пов'язаний з холодним цехом, мийною кухонного посуду й роздавальною. У гарячому цесі проводиться теплова обробка сировини, призначеної для порціювання в холодному цесі у посуд, що доставляється з мийної, після чого надходить до роздавальної торгівельних приміщень.
У холодному цесі виготовляють м'ясні , рибні, овочеві, а також кондитерські вироби й закуски з сировини. Він розташований у зручному зв'язку з гарячим цехом та мийною. Мийна столового посуду зручно пов'язана з гарячим і холодним цехами, роздавальною, залом.
Мийна кухонного посуду має зручний зв'язок з виробничими цехами, безпосередньо з гарячим цехом.
Побутові приміщення — гардероб, душові, санвузли для обслуговую-чого персоналу скомпоновані єдиним блоком, але ізольовано від виробничих приміщень підприємства.

Об'ємно-планувальні показники:
Будівельний об'єм — 7100.4 м³
Об'єм підземної частини (фундаменту) — 164.4 м³
Площа забудови — 597.6 м&sup2;
Приведена загальна площа ресторану — 1235.3 м&sup2;
Загальна корисна площа — м&sup2;
Виробнича площа — 182.9 м&sup2;
Буд. Об'єм К1 = загальна площа /привед. = 11.9 м³ на 1 людину
 
Дата добавления: 21.11.2012


© Rundex 1.2
 
Cloudim - онлайн консультант для сайта бесплатно.